привітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
привітний — [приев’і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
привітний — (який виявляє щирість, доброзичливість до когось), щирий, доброзичливий, дружній, вітливий … Словник синонімів української мови
привітливий — а, е. Те саме, що привітний … Український тлумачний словник
привітненький — а, е. Пестл. до привітний … Український тлумачний словник
привітність — ності, ж. Абстр. ім. до привітний … Український тлумачний словник
привітно — Присл. до привітний. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
ласкавий — а, е. 1) Який виявляє ласку, ніжність. || Який виражає ласку, ніжність. || Приязний, привітний. 2) перен. Приємний для сприймання; ніжний (про неживі предмети). 3) У якому виявляється доброзичливість, привітність. •• Будь ласка/вий ; Бу/дьте… … Український тлумачний словник
люб'язний — I а, е, кому, заст., діал. Любий. II а, е. Уважний, привітний до кого небудь. || Сповнений уваги, привітності. || рідко. Уживається як форма ввічливого або фамільярного звертання. || у знач. ім. люб я/зний, ного, ч. •• Бу/дьте люб я/зні форма… … Український тлумачний словник